Додатковий реквізит: ігровий парашут/стрічки/хустки

   І квадрат «...Далеко в горах народився маленький вітер. Він був ще дуже легенький, але надзвичайно сміливий і понад усе на світі мріяв мандрувати світом... (легенько погодувати парашутом/стрічками/хустками). Щоразу пролітаючи на новою місцевістю, вітерець прилягав відпочити і помилуватися навколишньою красою (зупинити рух парашута/стрічки/хусток)»

  ІІ квадрат: «...Вітерець досліджував поля і луги, грався з листочками, свіжими травами і квітами, гілочками і стеблинками... (гойдати парашут/стрічки/хустки сильніше і зупинитися)»

ІІІ квадрат: «...Якось вітерець потрапив на полонину. Він почав випробовувати свої сили і дмухати що є сили, (гойдати парашут/стрічки/хустки сильніше), але сили його були ще занадто слабкі, тож він знову прилягав трішки перепочити... (зупинити рух парашута/стрічки/хусток)»

  IV квадрат: «…Аж ось одного дня вітерець відчув, що він виріс, набрався сили. Він долетів до безмежний просторів океану і там «розгулявся» на всю свою силу (максимально гойдати парашутом/стрічками/хустками). Щасливий від своїх нових вмінь, вітерець приляг на хвилі океану і заснув (поступово зупиняти погойдування парашуту/стрічок/хусток)…»

Жив-був собі котик. І життя його було справжнім дивом — теплим, затишним і сповненим радості.

Щоранку він прокидався, солодко позіхав і довго потягувався, вигинаючи спинку, наче маленький тигр. Потім ретельно вмивав свою м’якеньку, блискучу шерстку: лапкою гладив вушка, вуса та пухнасті щічки, щоб виглядати охайним і гарним. І лише після цього вирушав назустріч новим пригодам.

А пригоди в нього завжди були особливі! То він бігав за метеликом, який весело тріпотів крильцями й дражнив котика своїм танком у повітрі. То раптом починав ганятися за власним хвостиком, кружляючи так швидко, що сам не міг зупинитися від сміху. А ще йому подобалося простягати мордочку до теплого сонечка — відчувати, як золоті промені лагідно торкаються шерстки й дарують відчуття спокою та щастя.

А коли день сповнювався всіма цими дрібними радощами, котик знаходив найзатишніше місце, згортався у пухнастий клубочок і засинав. Йому снилися нові пригоди, ще яскравіші й цікавіші, ніж ті, що вже минули.

І так щодня його маленьке котяче життя було сповнене радості, тепла й любові.

Завдання до історії

1. Читання історії
   Прочитайте дітям історію про котика. Зробіть це виразно, додаючи інтонацію, щоб малята краще відчули його пригоди.

2. Переказ
   Запитайте дітей: «З чого складався день котика?» Нехай вони згадають і називають усі моменти: як він прокидався і потягувався, вмивався, ганявся за метеликами та власним хвостиком, грівся на сонечку, а потім засинав клубочком.

3. Емоції котика
   Попросіть дітей уявити, які емоції відчував котик у різні моменти:

   • радість (коли він грався і бігав),

   • сміливість  (коли стрибав чи ганявся за метеликом),

   • зацікавлення  (коли відкривав щось нове),

   • втому  (коли день добігав кінця і хотілося спати).

4. Інсценізація під музику
   Увімкніть музичний супровід. Попросіть дітей відтворити весь день котика рухами:

   • потягування і вмивання,

   • стрибки й біганину за хвостиком,

   • ніжне підставляння мордочки сонечку,

   • солодке засинання.

5. Опціонально
   Можна використати відеоряд чи слайди із зображеннями котика (ілюстрації), які діти будуть дублювати власними рухами. Це зробить завдання ще яскравішим і наочнішим.